Молоді люди сплять на лавочках в скверах, перекушують, сидячи на травичці, та на камери скаржаться, що вже котрий день не можуть здати документи до омріяного вузу. Такими інформаційними картинками супроводжувалася цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів — третя з початку запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання. Потім в телевізорі з’явилася картинка з грізним прем’єр-міністром, який вимагав продовжити кампанію на два тижні. Потім — із сумним міністром освіти, який повідомив про подовження кампанії на 5 днів. Для приймальної комісії Криворізького державного педагогічного університету це стало лише нагодою не порушувати більше трудове законодавство, працюючи у неділю. Про нюанси нестоличної вступної кампанії ми говоримо з кандидатом філологічних наук Ганною ВІНЯР, яка вже другий рік поспіль виконує місію відповідального секретаря приймальної комісії. Ще одним співбесідником «Вестника» став проректор університету з інформаційних технологій Ігор ШЕЛЕВИЦЬКИЙ. 
— Якщо в перший рік запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було багато незрозумілого, а створена з метою оперативного інформування абітурієнтів інформаційно-пошукова система «КОНКУРС» не спрацювала, то в минулому році все це було підлагоджено. На мій погляд, минулорічна, тобто друга вступна кампанія на основі ЗНО, більш-менш досягла свого ідеалу.
Тому цьогорічне скорочення терміну подачі заяв, який починався не з 1-го, а з 15-го липня, було не зовсім вдалим рішенням. Це і спричинило першу хвилю обурення, адже вже з 1-го липня у абітурієнтів були на руках результати тестування, які тепер значно легше отримати, ніж в попередні роки. Варто було лише за персональним кодом доступу знайти відповідну інформацію в мережі Інтернет, роздрукувати її і йти подавати документи.
Що ж до кількості абітурієнтів, то їх не стає більше. Тому якби ми приймали заяви місяць, так само прийняли б ті самі 3 тисячі заяв, але в більш спокійному режимі, без напруження. Оскільки ж кампанію продовжили, ми тепер не будемо всупереч законодавству працювати в неділю, а в суботу трудитимемося за скороченим робочим днем.
— Давайте поговоримо про головні проблемні точки кампанії. Минулого року, пам’ятаю, хапалися за голову від навали пільговиків…
— Цю проблему вирішити не вдалося. Хоча було прийнято рішення, що пільговики можуть розраховувати тільки на 25% державного замовлення на кожен напрям підготовки. Це їх дещо роззосередило. Тому що в минулому році вони кидалися в престижні вузи, на престижні напрями підготовки, зайняли місця, але через низький рівень знань, особливо у сиріт, потім були відраховані.
Під час цієї кампанії пільговики, як і всі, мали вибір. Але право на пільгу зберігалося за ними лише там, куди вони здавали оригінали документів. Та справа в тім, що той же пільговик міг подати оригінали не зразу, і не завтра, а в останній день. Тобто, подавши оригінали, пільговики також були не певні своїх місць, бо, як шило в мішку, раптом міг з’явитися ще один пільговик з більшою кількістю балів — і хтось обов’язково мав вилетіти. Тож, якщо дитина дійсно має право на позаконкурсне зарахування, чи реалізується воно за такої ситуації? Тому ми в себе намагаємося роззосередити пільговиків по факультетах, з цілком гуманних міркувань, але це надзвичайно складно.
— Що скажете про цьогорічне обмеження права вибору 5-ма вузами та 3-ма факультетами в кожному з них?
— Таке обмеження нічого не вирішує, бо якщо подають і на 10, і на 15 факультетів, то що можна зрозуміти по тому рейтингу щодо шансів? Треба ділити на 10. А нервовості кампанії додає те, система «КОНКУРС» в частині оперативного інформування вступників просто не працює. В минулому році списки в режимі он-лайн в мережі були, а зараз — проблема. А так можна було б відстежити, що, скажімо, бюджетних місць 20, оригіналів документів подано 20 з вищими балами, ніж у мене, значить, слід готувати гроші для платного навчання. Або вчасно перекласти документи туди, де картина інша.
Є така річ, як рекомендування до зарахування перших у списку-рейтингу на навчання за кошти бюджету. Це неабиякий головний біль. Ми рекомендуємо ,а вони протягом 5-ти днів мають подати оригінали документів, а хто не подав, то ввечері 5-го дня ми ліквідовуємо рекомендацію на їхнє зарахування. А на звільнені місця рекомендуємо тих, хто подав оригінали. А як оцінити свої шанси тим, хто по рейтингу нижче, щоб подати оригінали? Ми ж не можемо знову рекомендувати тих, що подали копії, бо це буде безкінечний процес — до Нового року. Тут і починається оця «товарна біржа». Тобто вони на 5-й день стоять і випитують: «А я пройду у вас?», «А у вас?», «А можна, я до вас подам документи?» Це складність, безумовно.
Якщо абітурієнт подавав у нас на три факультети, то, прийнявши оригінали на одному, на інших ми його повикреслювали. Телефонуємо наступним у рейтингу — приносьте оригінали, можете пройти. По телефону хтось може сказати, що пройшов, скажімо, в Одеську академію. Але це ще не підстава просувати наступного. Тут все залежить від чесності приймальної комісії. Можна ж сказати, щоб приносили оригінали, а потім заявити, що щойно, буквально перед носом, хтось вже подав, і тепер залишився лише варіант навчання на контрактній основі. Взяти на навчання платників зацікавлені всі. Так що я не раз чую, як батьки нарікають, що їм обіцяли, дзвонили, запрошували, але вони не пройшли. Бо насправді ніхто не може сказати точно і гарантувати, що ти пройдеш.
Оцей відбір — доволі складний процес. Може, з часом заяви будуть подаватися в електронному вигляді, а сьогодні це все вручну. Ми ті 5 днів дзвонимо всім. До речі, номери мобільних телефонів подавалися в систему «КОНКУРС», але і сама система не працює, і домовленості з операторами нема, тому це поки що не діє. Або, в разі рекомендації до зарахування, мало б бути автоматичне повідомлення на електронну адресу.
Скажу по правді, на сьогодні найбільшим переговорним пунктом є ми самі. А за відсутності доступу до «ВСТУП.ІНФО» необхідну інформацію подає наш сайт. От, скажімо, 15 місць за державний кошт, а оригіналів документів подано 27. Значить, вступники з нижчими балами та їхні батьки свідомі того, що доведеться оплачувати навчання.
Процес зарахування абітурієнтів, якщо хочеш отримати якісний набір, все-таки вимагає оперативності, бо ми в місті маємо конкурентів. Хто знає математику, йдуть на економічні, технічні спеціальності, тому треба вчасно сказати дітям, що в них тут є шанс. Наші 90 місць за державний кошт — це немало.
— Як Ви загалом ставитеся до зміни правил і умов прийому практично напередодні вступної кампанії?
— На мій погляд, не можна нічого змінювати серед навчального року. Це дезорганізує. Не можна вводити не апробовані речі. Завжди будуть проблеми, враховуючи те, що одні мають гарну підготовку, інші слабку. Одні мають гроші на навчання, інші не мають. Тобто справедливість не може бути абсолютною. Але на сьогодні, я вважаю, можливість навчання за державний кошт є цілком реальною. Я кажу вступникам: якщо ви не орієнтовані на платне навчання, подивіться, до якого столика менша черга, і подайте документи туди про запас. Вони не дуже дослухаються, думають, мабуть, що це не щире бажання допомогти, а якась маніпуляція. Але якщо бачиш, як стоять і мало не плачуть — того батько виховує сам, той з багатодітної сім’ї і, до речі, не має ніяких пільг, — то щиро хочеться дати пораду.
— А як вплинуло на ситуацію нововведення, згідно з яким при складанні рейтингу враховується бал атестата?
— Дуже добре було в минулому році, коли атестат враховувався за 12-бальною системою, і то лише тоді, коли треба було визначитися з абітурієнтами, які мали однакову кількість балів за сертифікатами. Все-таки школи різні, вчителі й регіони різні. А ЗНО, на мій погляд, дає більш об’єктивну оцінку знань. Я чула і від директорів шкіл, що в престижні загальноосвітні заклади, які дають високий рівень знань, стали йти, щоб добре скласти ЗНО, а інші через низький рівень підготовки стали порожніти. Тепер же є побоювання, що вибиратимуть школи не заради знань, а заради балу атестата.
Взагалі як секретар приймальної комісії я не повинна цього оцінювати. Це привід для роздумів і директорам шкіл, і вчителям. Знаю, що в хороших школах вчителі проти врахування атестата за 200-бальною системою. Якщо школа дала випускникові міцні знання, то результати ЗНО завжди вищі, ніж бал атестата. А якщо я спостерігаю, як масово приходять ті, у кого бал атестата десь на 20 балів вищий, ніж ЗНО, то ми всі добре розуміємо, про що це свідчить.
— Сьогодні вже неможливо уявити вступну кампанію без новітніх інформаційних технологій. Наскільки вони сприяють роботі?
— Сприяють, коли працюють. Торік як працювали, то сприяли. Ми ж не знали, що система «КОНКУРС» для абітурієнтів працювати не буде, давали їм всім адресу «ВСТУП.ІНФО» і казали, що на другий день після подачі документів вони зможуть знайти там себе у списках-рейтингах. А якщо, не дай Боже, щось не те, то щоб прийшли і сказали. Так от вони прибігали і питали: «А нас там нема. Може, ви нас і не подавали?». Якби ми знали наперед, що міністерська система не працюватиме, то писали б абітурієнтам на дошці адресу нашого університетського сайту, де є вся необхідна інформація.
— І, певно, це не єдина причина ажіотажного перебігу вступної кампанії?
— Було б добре, якби хоч вчителі вивчали правила вступу. Є випадки, коли класний керівник не сказав, що другий обов’язковий сертифікат — це з історії чи математики. Як результат — вступники, пройшовши 2 і 3 непотрібних тестування, не мають сертифікатів з цих предметів. Та й вступники є дуже різні. Деякі заяви пишуть мало не годину, а ми думаємо: які ж з них будуть студенти? Маючи нормальні бали в сертифікатах, вони не розуміють, що читати, що писати.
— Чи багато маєте немісцевих вступників?
— Є навіть є цільовий прийом випускників з сільської місцевості за міністерською квотою на замовлення облдержадміністрації, понад 100 місць. На значно менший обсяг, але маємо також угоди з Миколаївською і Кіровоградською облдержадміністраціями. У цих вступників окремий конкурс.
А взагалі зараз серед батьків побутує думка, що простіше на платному навчати дитину, тримаючи її в сім’ї, ніж на безкоштовному в Дніпропетровську, Києві чи Одесі. Тому нерідко, пройшовши на бюджет в вузах цих міст, врешті-решт обирають місцевий вуз.
— Так ви потребували продовження терміну подачі документів?
— Ні. Більше того — на селекторній нараді всі ректори нашого регіону сказали, що такої потреби нема. Але, сприймаючи все виключно через позитив, не дуже від цього потерпаємо. А от абітурієнти будуть чекати тепер результатів на 5 днів довше.
Абітурієнти влаштували міністерству справжню DDоS-атаку
Щодо новітніх інформаційних технологій, без яких сьогодні неможливо уявити собі вступну кампанію, своїми міркуваннями з «Вестником» поділився також проректор педуніверситету з інформаційних технологій, доктор технічних наук Ігор ШЕЛЕВИЦЬКИЙ.
Повідомивши про те, що комп’ютерні технології у вступній кампанії застосовуються вже третій рік поспіль, він зазначив, що у 2008-му році університет працював із власною програмою, а в 2009-му запрацювала міністерська програма «КОНКУРС». І в частині перевірки секретарями приймальної комісії достовірності сертифікатів проблем і якихось збоїв практично не було. Що ж до «ВСТУП.ІНФО», тобто тієї частини програми, яка розрахована безпосередньо на вступників, то цей ресурс просто не справлявся з величезною кількістю запитів з боку абітурієнтів.
— Торік «ВСТУП.ІНФО» працювала. А в цю вступну кампанію, очевидно, через більший попит на цей ресурс, або через зменшення можливості доступу, виникли реальні проблеми, які додали нервовості та ажіотажу. Саме до цього ресурсу ми, як і інші вузи, в кінці кожного дня мали надсилати звіт про кількість прийнятих заяв, максимальний, мінімальний бал та інше. Саме на «ВСТУП.ІНФО» абітурієнти мали б відслідковувати, як іде процес набору, але вхідний канал просто не справлявся з кількістю запитів від абітурієнтів. Тобто фактично виникла ситуація, яка називається DDoS-атака. Так само, як на один телефон дзвонить дуже багато людей і ніхто не може додзвонитися. Це проблема технічного плану міністерського рівня, для вирішення якої потрібен фінансовий ресурс. Тому через кілька днів від початку кампанії ми стали розміщувати списки-рейтинги вступників на своєму сайті. Окрім прізвищ та суми балів, там є дані про пільговиків, навпроти тих, хто подав оригінали документів, стоять плюсики. Є дані про кількість навчальних місць згідно з ліцензією, в тому числі за державним замовленням. Тобто, кожен може зорієнтуватися і оцінити свої шанси, — розповів Ігор Шелевицький.
Що ж до проблеми черг до приймальних комісій, які стали характерною рисою нинішньої вступної кампанії, то цьогорічне обмеження права вибору вступників 5-ма вузами та 3-ма факультетами в кожному з них аж ніяк не вплинуло на її вирішення.
— З моєї точки зору, вирішити проблему черг можливо лише тоді, якщо Міністерство удосконалить і розвине систему «КОНКУРС» таким чином, щоб абітурієнт міг зареєструватися в ній дистанційно, не їдучи до вузу. А після попередньої реєстрації, ознайомившись із рейтингом, можна було б уже їхати в університет і подавати документи. Ось, приміром, у нас на спеціальність «інформатика» за наявності 30 місць прийнято 118 заяв, тобто очевидно, що дві третіх зусиль витрачені намарно. Їх ніхто не рахує, але це час батьків, абітурієнтів, наших секретарів, купа паперів, інші витрати. Тобто, по суті, документообіг вступної кампанії забитий паперовими спамами. Реалізувати дистанційне реєстрування вступників не так уже й складно. Є список спеціальностей в системі «ВСТУП.ІНФО», є оцінки абітурієнтів в центрі тестового контролю, залишається дати абітурієнтам, які проходили тестування, індивідуальний пароль, під яким вони могли б зайти і вибрати вузи чи спеціальності. Таким чином, без усяких поїздок віртуально сформувався б конкурс. В певний момент вибір завершується, і абітурієнт, дистанційно обравши вуз, до якого саме він буде вступати, їде туди і подає паперові документи. Це унеможливило б той ажіотаж, який ми спостерігали, та дозволило б сім’ям уникнути зайвих витрат, — сказав Ігор Шелевицький.
Але такий варіант, знову ж таки, може стати реальністю лише за умови, якщо спрацьовуватимуть комп’ютерні технології, і спроби вступників реєструватися не обернуться черговою DDoS-атакою, якої інформаційна систему просто не витримає.
Та, попри усі складнощі і проблеми, наш співбесідник вважає вступ до вищих навчальних закладів на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання великим позитивом порівняно з тими вступними кампаніями, коли всі абітурієнти здавали іспити.
— Іноді навіть у пресі створюється хибне враження, ніби причиною ажіотажу є тести. Але при цьому чомусь забувають, що при здачі іспитів, коли можна було подавати документи лише у два вузи одночасно, та й то за умови, якщо іспити в них відбуваються в різний час, витрачати часу та інших ресурсів доводилося значно більше. Але таку чудову річ, як право вибору, слід забезпечити реальною технічною можливістю. Тому треба зробити наступний урок — ввести дистанційну реєстрацію вступників, і таким чином максимально спростити ситуацію. Але, на жаль, мова йде про те, що в наступному році будуть введені ще й іспити, — каже Ігор Шелевицький.
Отож, причиною перетворення вступної кампанії на стихійне лихо, на думку нашого співрозмовника, є саме недосконалість технологій по забезпеченню вступної кампанії. Але замість того, щоб їх з року в рік відшліфовувати та вдосконалювати, цього року всі зіткнулися з тим, що правила гри міняються тоді, коли «матч із футболу» фактично уже розпочався. Що буде ще через рік — у вузах просто не знають. Можливо, існуюче програмне забезпечення треба буде не тільки допрацьовувати на ходу, а доведеться викинути геть?
Наталя ШИШКА. "Вестник Кривбасса".